Коли бізнес сам замовляє інструмент. Або як із практики твориться теорія
Два роки тому мені довелося працювати з аудиторією на близько дві сотні людей.
Це були ресторатори, власники їдалень, кавʼярень та невеликих готелів.
Отже, підприємці різного рівня з HoReCa, прийшли розмовляти зі мною про формування ціни, фудову собівартість, зловживання, конкуренцію, крадіжки, коректність обліку сировини та калькуляцію страв.
Я розповіла про заходи для планування касових розривів, про недоцільність витратної та громіздкої автоматизації, натомість запропонувавши варіанти швидких рішень в моменті.
Про окремі моменти з того інтенсиву я іще буду розповідати.
Але зараз більше про продукт, який народився завдяки цьому заходу.
Про методичку для власників малого, середнього та, зрештою, і крупного бізнесу.
Про цей продукт я буду розповідати багато, оскільки потрібен він абсолютно усім, хто своїм ідеям готовий дати життя чи хто уже активно розвиває бізнес
За підказку я вдячна співвласнику мережі французьких кавʼярень (20 закладів в одному лише місті) з дійсно хорошою кухнею, якісним сервісом та неймовірною атмосферою. Я люблю цю сітку ще й за те, що скрізь одне меню, з абсолютно витриманою технологією приготування страв. Тобто в будь-якому якій кавʼярні ти можеш замовити той самий салат чи/і млинець і отримаєш однаковий смак та атмосферу, і чіткі стандарти обслуговування.
Я давно займаюсь стандартизацією бізнесу, процесів та корпоративною культурою (як для малого, так і для крупного бізнесу), тому ціную колосальну роботу, проведену власниками (бо це їхня заслуга) в цьому напрямку.
Під час інтенсиву, один із засновників озвучив проблему, з якою вони не могли впоратися.
Виявляється, усі обліковці, фінансисти, бухгалтери, приходять і готують їм пакети звітів. Це можуть бути навіть оперативні дані «на вже». Але вони не вміють підготувати якусь коротку інформативну форму, з якої відразу робиш висновки та приймаєш управлінські рішення.
Звіт про гроші, баланс та P&l (доходи і витрати) — це ідеальний пакет, але для використання даних з них якісно, необхідно їх аналізувати, а це а) час; б) знову ж таки час.
А бізнес рухається, і рішення приймати запізно — то провал. Окрім цього, дані форми добрі для тих, хто трохи розуміє облік. Але не всі власники є економістами. А управлінські рішення приймають якраз керівники і засновники, а не фінвідділ чи бухгалтерія.
От з цього запиту народилась методичка. Я зробила для цього бізнесу форму, яка обʼєднувала дані усіх трьох звітів, з симуляторами для імітації умовного середовища. Тепер будь-який керівник цієї мережі може поставити параметри чи для нового закладу, чи для діючих в інший момент чи/і з другою маржинальністю, спрогнозувати грошові потоки (контролюючи профіцит чи касові розриви) проаналізувати платню працівників у порівнянні з тим, що вони приносять компанії.
Окрім цього, вони змогли відмовитися від послуг неефективних зоряних консультантів, які складали томи звітів, а власники змушені були ще потім сидіти і зводити все докупи, аби скласти пазл з грошей/доходів-видатків/активів-пасивів.
Це унікальний продукт, бо розрахований на те, аби спростити роботу і не перенасичувати деталями. Це інструмент для прийняття управлінських рішень не фахівцями з освітою в сфері фінансів та обліку, а людьми, які будують бізнес ( а часто це гуманітарії, фізики, спеціалісти IT сфери чи beauty індустрії).
Коли ми спілкувалися зі співвласником тієї мережі (а він, до речі, якраз має якісну бізнес-освіту, тому звіти читати вміє, лиш розуміє, що його час надто дорогий, аби займатися аналізом даних, а тому потребував іншого рішення) через кілька місяців після того, як я розробила для них методички, він спитав мене, чи не боюсь, що почнуть копіювати і зливати шаблони.
На той момент я продала уже кілька десятків цих продуктів, і з масштабуванням справді існує ризик такого плану. Але не в цьому випадку. Бо методичка робиться руками і моїми мізками персоналізовано під конкретний бізнес. Так, я розробила певний костяк, на який нанизую параметри конкретного замовлення. Але використання методички кавʼярні навіть для такої ж кавʼярні дасть настільки кривий результат, що управлінські рішення, прийняті за нею, можуть спричинити незворотні або критичні наслідки.
Це як діагностувати самому собі депресію і купити ліки, які призначили подрузі. Забувши, що подруга платила кошти за обстеження, за консультації. Що вона платить їх далі за немедикаментозну терапію. І всі призначення розроблені індивідуально для неї і для її анамнезу.
Тому, хай копіюють. Фахівцям буде більше роботи, аби потім усунути наслідки.