Тренди і клієнто(не)орієнтованість
Анонси до подкастів
Її щоранки були схожими між собою, мов крамниці сувенірів у курортному містечку будь-якої країни будь-якого континенту світу
Вона вранці заходила в кавʼярню, що за рогом від дому. Звичайний заклад, у якому готували якісну каву і нічого, окрім кави. Хіба іще могли до еспресо подати води.
Баристами працювали тут справжні боги, які знали все про зерна, помол, ритуали та забобони.
Вона замовляла V60 і сідала за столик посередині залу. Діставала журнал, який щоранку читала лиш там. Рівно 30 хвилин з кавою.
Потім вставала та прямувала до зупинки трамвая. Проїхавши сім зупинок, вона виходила і завертала в заклад, із вікон якого уже бачила двері до офісу. Замовляла сніданок (щоразу один, той, що з броколі та печерицями). Сідала за столик спиною до вікна, а за двадцять пʼять хвилин уже прямувала до входу в офіс.
Сьогодні вона зайшла у кавʼярню. Попереду хлопець замовив лате та круасан із тунцем. Вона здивовано підняла погляд, коли не почула звичне: «Вам як завжди?», а натомість: «Чи бажаєте до своєї улюбленої кави сніданок?». Ні, вона не бажала. Вона просто взяла склянку води, зволожила губи і вийшла.
Завтра вона буде дома читати журнал із кавою. Потрібно обовʼязково купити кавомолку, зерно та HARIO.
А потім поїде на сніданок.
Чому? І які висновки та наслідки?
Цікавий досвід, який про клієнтоорієнтованість, продуктову лінійку та голосування ногами