«Чому ти, Жінко, постійно шукаєш сили в чоловікові?
Чому не приймаєш свою силу? Чому навіть не припускаєш, що вона в тобі є?»
Слова, які зробили сьогодні мій день.
І це не про «стати за станок».
Не про «жінка в колгоспі — велика сила».
Не про «все можу сама».
І не про жінку — ломову конячку.
Це про гнучке мислення, коли достатньо інформації
Це про безумовний успіх, якщо не обирати шлях маніпуляції
Це про якісне партнерство, якщо відмовитися від інтриг та пліток, які віками проростали в поколіннях
Це про сміливість спілкування на рівних та відстоювати свої права, потреби і кордони.
Не топати ніжками, не закатувати істерики, не дути губи.
І не сидіти на ґанку з наваксованим румʼянцем, скучаючи наодинці із собою черезвласну несамодостатність.
А відкинути самознецінення та самоприниження і йти своїм шляхом.
Створити цінність себе. Для себе, передусім. Для світу.
Без змагань, але зі спокійною довірою до власного життя.